Дороги Генічеського району в середині 20 століття - свідоцтва місцевого жителя
Передмова Адмiна сайту genichesk.com.ua.
Стаття заснована на цікавому, на мій погляд, оповіданні очевидця про життя в селі Фрунзе (нині с.Азовское) в 60-80-х роках минулого століття.
Під час зйомок видiо про с.Фрунзе для ю-туба (дивиться вiдео внизу) я згадав що мощена бруківкою дорога була прокладена в царські часи, до 1917 року.
Однак місцевий житель мене поправив - дорогу замостили за радянської влади. Писала коментарі його дружина, Людмила Планіда.
Я довго думав в якому форматі переписати її коментарі що-б вийшла стаття.
Потім зрозумів, треба розмістити все як є, тим більше що у Людмили правильне літературне викладення тексту і мені, власне кажучи, крім передмови, додати нічого.
Від мене особисто велика подяка Людмилі і її чоловікові Олександру за відмінну розповідь про історію Генічеського району та села Фрунзе.
Життя в селi Фрунзе (зараз с.Азовське) Генічеського району в середині 20 століття - спогади місцевого жителя
Фото збiльш.
Це об'їздна (Соляна) дорога приблизно 1958р. (маленький хлопчик - мій чоловік Олександр). Ліворуч с.Партизани, праворуч, метрів за двісті, зараз стоїть магазин на повороті, повз який Ви проїжджали у своєму репортажі.
На фото на дорозі бачно полуторку з дерев'яною кабіною.
Дорога земляна, укатана, без усякого покриття. Такі на той час були всі дороги.
Як і обіцяли, сьогодні надаємо нові факти про кам'яну ("Царську") дорогу у с.Азовське.
Це не єдина гранітна дорога у селі. Є ще, які приховані під шаром асфальту.
Кам'яні дороги у селі (тоді воно називалося Фрунзе) будувалися в період приблизно з 1965р. і щонайменше до 1985р.
Починали за часів голови колгоспу Мещерякова Георгія Нікіфоровича.
До речі, колгосп тоді був мільйонером і складався з п'яти бригад (колишніх колгоспів) - чотири в с.Фрунзе, п'ята - в с.Подорожнє.
Бут возили великими МАЗами з Запорізьких кар'єрів і складали на майданчику, що був розташований на виїзді з села у напрямку на с.Партизани, праворуч.
Потім цей бут вручну, кувалдами розбивали до менших розмірів, навантажували в самоскид і везли на місце укладки.
Тому каміння на дорозі у селі відрізняється від такого на вулицях міста Генічеська: у місті воно більш правильної форми, мабуть виготовлене на заводі.
Будівництвом дороги займалася наймана колгоспом бригада, члени якої були мешканцями з Івано-Франківської областіі, а квартирували, чергуючись, весь час будівництва у с.Фрунзе.
Один з так званих "каменярів" - Калиняк Микола, з Івано-Франківської області Тлумацького району села Олешів (мій чоловік все це пам'ятає, бо у п'ятнадцятерічному віці листувався з його донькою, а декілька будівників винаймали житло у бабусі мого чоловіка аж до приблизно 1985р. - до смерті хазяйки).
Що було потім, як довго ще працювала ця бригада, нам не відомо, бо тоді зв'язок з селом у мого чоловіка надовго перервався.
Ще хочеться виправити помилку у вікіпедії стосовно того, що електрика у селі з'явилася у 1937р., та не знаємо як, бо документальних доказів у нас немає, тільки спогади.
В 1962р., коли мій чоловік пішов до школи, то вечорами навчався при лампі (а таке не забувається, самі знаєте, і при бажанні цей факт може бути підтверджений багатьма мешканцями села того ж віку).
Пізніше по селу стали копати ями під стовпи, і, як згадує він, часто їх копали чоловіки-копачі, яких винаймали мешканці, здебільшого вдови, щоб провести до хати дроти для електроструму.
Світло давали з 18:00 до 24:00 від дизель-генераторів. В кожній бригаді був свій дизель-генератор на потреби мешканців. Окремий дизель-генератор був встановлений позаду будинку культури і обслуговував тільки його.
Цілодобово електрику стали надавати набагато пізніше, коли в селі поставили розподільчі трансформатори і підключили до мережі Каховської ГЕС.
Це все спогади мого чоловіка. Може хтось виправить його. Він відкритий для спілкування, пишіть. Цікаво було б почитати спогади інших мешканців села.
Чоловік пам'ятає грунтову дорогу навесні, в розпутицю, приблизно 1964-1965р., з Генічеська до с.Фрунзе. Він їхав у вантажному таксі (всюдихід ГАЗ-63 з брезентовим покриттям) після видалення зубу. Сидів з мамою на боковій лавці, плакав, бо було боляче (видалили зуб без наркозу) і дивився на дорожню грязюку.
Не кожного дня випадало тоді дітям покататися на автівці, тому цей день пам'ятає чітко. Згадує, що в селі тоді ще не було кам'яних і асфальтованих доріг.
Перша асфальтована дорога в с.Фрунзе була побудована після відкриття будинка культури і вела від нього до виїзда на м.Генічеськ.
Решта дороги до м.Генічеськ на той час була засипана якимось відсівом світло-коричневого кольору на кшталт ракушняка. Згодом дорога просіла, з'явилися ями, тому часто користувалися грунтовою обабіч.
Така ж насипна дорога була побудована з села до Симферопольської траси, а далі до с.Партизан була кам'яна.
Все це приблизно в один час (за спогадами мого чоловіка).
Маленький завод по виготовленню асфальта був розташований ліворуч при виїзді з села у напрямку на с.Партизан.
Працювали на тому заводі шабашники-вірмени. Хлопці-підлітки якшалися біля них і вивчали вірменську мову :) .
Кам'яна дорога від обеліску в напрямку на с.Стокопані (Ви назвали її Большаком) була завершена не раніше 1980р.
Тому що в 1980р. автівку ГАЗ-51 з труною у кузові (померла молода доярка) по цій дорозі по грязюці тягнув на кладовище трактор.
Водієм автівки був мій чоловік. Він це прекрасно пам'ятає, навіть те, що у небіжчиці залишилась маленька донька. Прізвище - Бородай.
Після 1980р. почали масово покривати асфальтом більшість доріг.
Чоловік згадує, що в 1969р.(це точно) йому одного разу довелося повертатися додому зі школярами-інтернатовцями (в одного з них, десятикласника, пам'ятає тільки ім'я Петро, він був у гостях) з села Стокопані
(або Озиряни, точно не пам'ятає) в с.Фрунзе.
Вночі пройшов великий дощ. Щоб доїхати по грязі, голова колгоспу виділив трактор-"білорус", що тягнув віз (телегу) з гумовим ходом; у возі на соломі сиділи учні.
Інтернат був розташований біля чайної у с.Фрунзе. Там проживали діти з навколишніх сіл, де не було шкіл-десятирічок (чоловік точно пам'ятає про с.Стокопані).
У с.Придорожнє була початкова школа (з першого по четвертий клас).
Старші діти з с.Придорожнє навчалися у с.Фрунзе, та в інтернаті не жили, - після занять поверталися додому.
Чоловік може відповідати на Ваші питання тільки своїми спогадами, бо доступу до архівів, бібліотек, підшивок газет, місцевих музеїв не має.
Людмила Планіда
. Ваші питання, коментарі та коментарі до статті
Дорога Геническ - с.Азовское (Фрунзе) - ВЕЛИКЕ БУДIВНИЦТВО - 2 в 4К - то самое видео
