|
СИЛЬНА ГРОМАДА КВІТУЧОГО СЕЛА ЧКАЛОВО НА ХЕРСОНЩИНІ
Новотроїцький район Херсонської області село Чкалово - життя громади
Коли у січні 2005 року на позачергових виборах Володимир Сапрон балотувався на пост чкалівського сільського голови, у нього було сім опонентів.
А вже через рік, на виборах 2006 року - один.
Колишні претенденти зрозуміли, що проти Володимира Вікторовича в них немає шансів. Та й громада, цілком
задоволена головою, не вагаючись, довірила йому цю посаду вдруге.
Молодий, активний, ініціативний, амбітний, він не кидає слів на вітер, не скаржиться
на життя, а впевнено наводить лад у селі Чкалово. Старається, аби людям жилося тут краще.
За два з половиною роки, відколи В. В. Сапрон очолив сільраду, ним уже
стільки зроблено, що дехто з керівників-колег відверто дивується: звідки стільки сил і коштів у сільського голови?
"Сили і впевненості мені додає підтримка громади, - каже Володимир Вікторович, - а гроші... їх просто треба вміти заробляти і брати у держави,
яка виділяє чималі кошти на різні проекти й роботи. Варто тільки захотіти, а не сидіти, склавши руки й нарікаючи, що немає мішка грошей для благоустрою села".
...У 2003 році горіла Чкалівська сільська рада. Причиною пожежі назвали коротке замикання в електромережі.
Згоріли споруда, документи. Апарат сільради став "бездомний": то тулився десь у дитсадку, то в амбулаторії. її голова,
пенсіонер за віком, стомившись від неприємностей, що сипалися на нього, відмовився від посади.
Новий голова Чкаловської сільради
Ось тоді, на позачергових виборах, і отримав переконливу перемогу В. В. Сапрон.
Він, інженер з вищою освітою, вже встиг побувати на керівних посадах: сім років завідував майстернею ВАТ "Жовтневе", працював головним
інженером райуправління сільського господарства, керував приватним підприємством.
Його обирали депутатом сільради, де він очолював планово-бюджетну
комісію і був, як кажуть, "у курсі" формування, витрат та можливостей бюджету ради. Попри всі невтішні прогнози вважав, що з нього (бюджету)
можна вичавити кошти на чимало корисних справ. Звісно, якщо його наповнювати.
Найперше голова вирішив створити належні умови для роботи.
Сільрада переселилася у приміщення колишнього правління робкоопу, яке згодом викупила. Було воно без електрики й навіть без підлоги - занедбана будівля.
Тепер її не впізнати: світлі кабінети з євроремонтом, електроопалення (до речі, фірму "Федерал електрик", яка його встановлювала, а потім стала
головним виконувачем робіт з облаштування електричного опалення в багатьох закладах, в наш район "привів" саме Володимир Вікторович).
Мікрорайон Чкалово
Мікрорайон п'ятиповерхівок, що колись надавав селу вигляд маленького охайного містечка, після розвалу двох потужних господарств та банкрутства
кількох підприємств спотворив його "обличчя". Він
руйнувався.
Багатоповерхівки хижо дивилися порожніми зіницями вибитих вікон на перехожих та пасажирів великих автобусів; щербато скалилися побитою
цеглою на посадовців з району, які, чекаючи на чергові відвідини губернатора та інших гостей з області чи навіть столиці, мріяли, аби ці "розвалюхи"
зникли з лиця землі.
Тож найперше свою увагу Володимир Сапрон сконцентрував на житломасиві, вулицях Чкалового та соціальних об'єктах. Кликав людей
на суботники, "чисті четверги", залучав безробітних із центру зайнятості.
Усі питання, що стосувалися мікрорайону, голова вирішував на сходках. Порадився з людьми - вони зібрали кошти на матеріали, а місцеве комунальне
підприємство та РЕЗ і ЕМ замінили водо- й електричні мережі в будинках.
Гуртожиток, у котрому вже давно ніхто не жив і який, власне, був розваллям, за
рішенням сесії розібрали, плити перекриття реалізували, земельну ділянку рекультивували, а подрібненою цеглою засипали геть розбиті ґрунтові дороги
навколо села.
Найближчим часом тут планують провести повну інвентаризацію житломасиву: із восьми п'ятиповерхівок функціонують шість. Наразі чимало
порожніх квартир: чиї вони, чи повернуться господарі сюди, чи претендуватимуть на житло? Якщо ні, то що з ним далі робити? Ця досить копітка й велика
робота ще попереду. Та голова знає, що мине не так багато часу й квартири у Чкаловому цінитимуться так же, як тепер у райцентрі. Але про це -нижче.
Меморіал Слави в с.Чкалово
Реконструювали площу біля меморіалу Слави - понад тисячу квадратних метрів, перенесли до сільради пам'ятник легендарному Валерію Чкалову, чиє
ім'я носить село, розбили клумби. Далі на керівника чекали справи ще масштабніші. Аж тут його спіткали великі неприємності...
Коли з держбюджету виділили 280 тисяч гривень на ремонт дірявих дахів п'ятиповерхівок, радощам їх мешканців і сільського голови не було меж.
Скільки років чекали тих грошей! А вони, на папері виділені у серпні 2005 року, реально надійшли на рахунок сільради наприкінці
листопада, коли вже вдарили морози й на дахи лізти не було сенсу.На них лиш спромоглися закупити будівельні матеріали, розпочати роботи. Однак, наші
вітчизняні закони створюють колізію: кошти, надані державою і не освоєні в повному обсязі до кінця року, треба було повернути. А повернувши - вже
ніколи не отримати: не використали свій шанс - живіть як знаєте, нехай будинки хоч заваляться! Що державі до того?
Порадившись із громадою, Володимир Вікторович пішов на свідоме порушення: перерахував гроші за ще не виконані роботи підряднику, який
зобов'язався перекрити дахи до кінця травня. Що було після того - у районі пам'ятають, бо історія та була гучною.
До Чкалового приїздили перевірки
за перевірками, СБУ й прокуратура порушили проти сільського голови кримінальні справи, інкримінуючи йому розкрадання державних коштів в особливо
крупних розмірах. Хтозна, чим би все це скінчилося, якби керівник залишився наодинці з бідою.
Громада Чкалово стає на захист соєго голови
Та на його захист стала громада. Люди, протестуючи
проти такої несправедливості, перекрили трасу, вимагали зустрічі з прокурором області, сміливо висловлювали свої
думки на відеокамери операторів вітчизняних телеканалів. Зрештою, судова тяганина, яка тривала півтора року, складалася із 10 судових засідань й
загрожувала В. В. Сапрону ув'язненням на строк від 8 до 12 років, закінчилася закриттям справи "за відсутністю складу злочину".
Отже, перекрили не тільки дахи багатоповерхівок, а й дитсадок "Берізка", відремонтували спортзал у дошкільному закладі с. Двійне,
який роками не діяв, полагодили всі ФАПи, будинок культури, бібліотеки. У поточному році за рахунок перевиконання бюджету на фельдшерсько-акушерські
пункти та дитсадки сільська рада придбала шість холодильників, дві пральні машини, газову плиту. Дякувати Богу, кадри у закладах теж підібралися
достойні. Ясла-садок "Берізка", який у двох групах налічує 52 дитини, в цьому році провів до школи 16 своїх вихованців. Очолює його
Світлана Краснікова, котра тримає заклад у зразковому порядку. Вихователі Світлана Мартиненко й Інна Галушко мають майже по 20 років стажу,
тож досвіду їм не бракує. Вихованням і утриманням дітей в ньому батьки задоволені. Затишок, чотириразове харчування, веселі розваги роблять
перебування малюків у дитсадку цікавим і приємним.
Надія Кім стала директором будинку культури недавно, але у самодіяльності усе своє свідоме життя, любить цю роботу, із задоволенням
готує концерти, свята. Бібліотекар Наталя Ткаченко уже багато років поспіль вважається однією з кращих знавців книжкової справи в районі.
І таких високопрофесійних спеціалістів тут багато.
Соціальна сфера села Чкалово на Херсонщині
Працівників соціальної сфери, котрих утримує сільрада - 85. Ковильненська школа-сад - єдина у районі перебуває на балансі сільської
ради. Ходять чутки, що її та ще Воскресенську школу райвідділ освіти хоче скоротити через малу кількість учнів. Володимир Сапрон налаштований
зробити все можливе, аби зберегти ці навчальні заклади, бо доки є школа, доти село живе. Складнощів у роботі сільраді додає й розгалуженість сіл,
яких наїї територн чотири. Вони досить віддалені одне від одного. І в кожному -свої "больові точки".
Коли В. В. Сапрон прийшов на посаду, по сільраді "гуляли" 7 тисяч гектарів земель. Зараз всі площі засіваються, паї орендуються,
оренда сплачується.
Тут працюють близько 30-ти місцевих фермерів, на 360 га господарює американська фірма "Омега-Фарм". Упродовж останніх
двох років у селі з'явилися три вишки мобільного зв'язку: "Кіеу-star", "UМC", "Life", провели цифрову лінію
електрозв'язку.
У цьогорічній перспективі -будівництво заправки "Лукойл". Оренда земель під цими об'єктами - також одна із значних
складових поповнення бюджету. Зараз інспектуються ділянки під дачами й гаражами. За їх оренду також сплачуватимуть всі, як зараз сплавно платять
усі підприємці-торговці.
Річний бюджет сільської ради складає 980 тисяч гривень, майже мільйон. 15-20 тис. грн. - щорічні благодійні внески підприємців. Та,
враховуючи, що 85% всієї суми бюджету йде на зарплату, на "латання дірок", котрих ще чимало, залишається мізер.
Проте Володимир Сапрон
вже засвоїв формулу, за якою можна залучати державні кошти. Під кожен проект, що потім "пробивається" у верхах, треба виготовити технічну
документацію, зібрати купу паперів. Справа ця копітка й недешева, але того варта. Водомережа населених пунктів сільради, протяжністю 45 км, стара й
зношена, їй майже 100 років.
Самотужки замінити її місцева рада не в змозі, бо ніколи не заробить таких грошей. ТОВ "Теплотехніка" виготовило
на замовлення сільради проектно-кошторисну документацію, згідно з якою на відновлення сільських "водних артерій" потрібно 10,5 мільйона
гривень.
І держава виділяє ці кошти! Вони надходитимуть частками, упродовж кількох років (В. В. Сапрон розраховує отримувати по 200-300 тис. грн.
щороку), але вже сьогодні справа зрушила з місця: за виділені на реконструкцію свердловини гроші закуплене німецьке обладнання вартістю 72 тис. грн.
З метою обліку спожитої води та повної сплати за неї голова має намір закупити 1000 водолічильників і встановити всім споживачам. Зараз
дехто з абонентів значно перевищує норми використання води, а платить за неї копійки. Через це доводиться подавати її влітку за графіком, економити.
Комунальне господарство "Міф" дісталося зі "спадщиною" - боргом 220 тис. грн.
Наразі заборгованість погашена, створене ще одне
комунальне підприємство "Чкалове Акварель", засновниками якого є ВАТ "Облсільгоспкомунгосп" і сільська рада. Раніше комунгосп
не мав навіть свого приміщення.
Та чкалівський голова, діставшись аж до мінагропромполітики, добився передачі сільській раді майнового комплексу
сортової дільниці, де й розмістив комунальників. Підприємство має свій підйомний кран, відкачувач рідини, орендує екскаватор і збирається
купити власний. Голова високо цінує професійні якості директора комунгоспу Надії Гридасової, вважає надійною помічницею у вирішенні складних питань.
А нещодавно Володимир Сапрон голосно заявив, щодо кінця поточного року в Чкаловому планується підвести природний газ. Всюдисущий голова
уклав договір із фінансово-промисловою компанією "Нафтогазсервіс".
За її кошти вже виготовляється проектно-
кошторисна документація на проведення підвідного і внутрігосподарського газопроводів, отримані технічні умови, пораховані витрати. Протягнути
25 кілометрів газопроводу із Асканії-Нова до Чкалового коштує 8,5 млн. грн.
Усі витрати на себе бере компанія. Гроші, котрі люди сплатять за
підвід газу до кожного двору, і буде її реальний заробіток.
Ось тоді село справді оживе, мріе голова.Відновиться його інфраструктура,прийде тепло у будинки, квартири, які подорожчають і наповняться
дитячими голосами. Будуватимуться підприємства, розвиватиметься виробництво. Село розташоване зручно - поблизу районного центру та жвавої
траси.
Влітку через місцеву автостанцію, котра, за підсумками минулорічного конкурсу - краща серед сільських автостанцій області, проходять 53
автобусних рейси! Звідси можна поїхати будь-куди: у Крим, Херсон, Київ, на залізничну станцію.
Коли йшов на цю посаду, каже Володимир Вікторович, у мене було три заповітні мрії: зробити сільраду кращою в області, купити автомобіль,
якого вона ніколи не мала, й газифікувати Чкалове.
Дві перші мрії він уже здійснив -торік Чкалівська сільрада визнана кращою в області.
А на отриману премію за перемогу в цьому конкурсі голова придбав автомобіль.
Третя мрія, судячи із заповзятості та рішучості Володимира
Сапрона, теж здійсниться. А що потім, запитую, заспокоїтеся й спочиватимете на лаврах?
Він посміхається у свої пшеничні вуса: "Та що Ви, все тільки починається! У жахливому стані сільські дороги. їх ремонт -
справа вартісна, але вже є домовленість з облавтодором про початок робіт. Потихеньку-помаленьку і їх в належний вигляд приведемо.
Мрію облаштувати гарний просторий ринок в селі, продовжуватиму займатися благоустроєм.
Ще скільки всього треба зробити! Розумієте, я не
хочу, аби із села їхала молодь, аби сім'ї'через злидні й безробіття боялися народжувати. Будуть у нас робочі місця, на всіх бажаючих вистачить.
У мене син підростає, дуже любить своє село, школу (торік його обрали президентом школи). Має хист до техніки, любить на землі працювати.
Я хочу, щоб він жив у рідному селі й пишався ним. Щоб усі чкалівці селом пишалися!".
Олена ОЛІЙНИК.
Вернуться в раздел Статьи и публикации
Вернуться на первую страницу сайта
Информация отсканирована и размещена 2-9-2007
www.genichesk.com.ua ©
|
