Газ на Спас
Ні дощова погода, ані перенесення початку урочистої церемонії на кілька годин не змогли затьмарити радості генічан та гостей міста, які 19 серпня зібралися на площі біля «кільця» при в'їзді, аби стати свідками історичної для міста і району події запалення газового факелу.
Понад 15 років, поки продовжувалося будівництво газопроводу, усі чекали на цю мить. І ось багаторічна праця будівельників, монтажників, газівників завершена: газ у місті! Державний акт про введення в експлуатацію газопроводу Стрілкове-Щасливцево-Генічеськ підписали голова РДА та директор підприємства «Армопром». Полтавська фірма не лише закінчила будівництво, а й надала нашому районові фінансову підтримку.
Саме завдяки підтримці, перш за все, з боку Кабміну, особисто Прем'єр-міністра Віктора Федоровича Януковича, керівників Херсонської облдержадміністрації стала можливою ця подія, підкреслив у своєму виступі на церемонії О.П. Гонтар. Згадав він добрим словом усіх, хто стояв біля витоків будівництва та вклав у нього працю й наполегливість, поперше колишніх керівників району, В.А. Кобенка, Г.М. Заїченка, В.В. Гаркавого, С.А. Сіренка. Особлива подяка народному депутатові України С.М. Ніколаєнку.
Добрим знаком стало те, що ця визначна подія трапилась саме на «яблучний» Спас. Тому присутній на урочистій церемонії благочинний Генічеського округу о. Іоанн не лише освятив головний об'єкт газорозподільну станцію, на якій О.П. Гонтарем було запалено довгоочікувагий факел, а й пригостив мирян освяченими яблуками.
Присутні щиро пораділи за інваліда Великої Вітчизняної війни М.М. Пашкевича. В його домі на вул. Куйбишева теж запалав маленький блакитний вогник. Роботи по газифікації цього та сусіднього будинків виконано підрозділом «Херсонгазу» безкоштовно.
Приємно було спостерігати в очах оточуючих неприховану радість від того, що відбувається. А на обличчях керівників району задоволення від виконання великої й відповідальної роботи. А ще натхнення. Нехай вистачить його і на другий етап газифікації. Адже попереду непроста робота по прокладенню труб високого тиску вулицями міста та підключення до газопроводу об'єктів соцкультпобуту, помешкань населення.
Однією з перших буде газифіковано санаторну школу-інтернат. Техумови і підрядник вже є. Підключення решти споживачів залежитиме від наявності коштів. За твердженнями фахівців лише прокладка труб високого тиску до мікрорайону «стане» десь в 2 мільйони гривень. Звичайно, ні міському бюджету, ні окремому підприємству, ні населенню це не по кишені. Треба кооперуватися. Без згуртованості генічанам сьогодні комунальних проблем не вирішити.
P.S. Редакція газети має намір організувати публікацію матеріалів про історію газифікації району. Сподіваємося, усі, хто долучився до цієї великої справи, не залишаться поза увагою вдячних генічан. Про це у наступних номерах «ПП».
|
Из путевого блокнота
Херсон территория любви: вчера, сегодня, завтра
Вчера. Улыбки и чудо общения с друзьями, моими старшими коллегами, учившими не только премудростям профессии, но и выносливости, чтобы достойно плавать в бурном океане Жизни. Азы медицины постигались в Херсонских больницах и поликлиниках.
Коллеги, с которыми общался когда-то, уже стали мемориальными досками на уличных стенах, впечатались в память поколений своим высоким профессионализмом. Наум Давыдович Фогель изумительный диагност в неврологии, автор многих книг, врач и организатор санавиации в Херсонской области. Он учил своим наглядным примером, лучшим методом воспитания следующего поколения.
Сегодня. Фототворчество. Оно стало возможным при чуткой и дружеской поддержке известного фотохудожника, заслуженного деятеля искусств Украины Василия Петровича Рылеева, начальника областного управления культуры.
Его ненавязчивая, а потому порой и незаметная помощь в организации выставок художников и фотографов Геническа, издании книг и альбомов, проведении фольклорного регионального фестиваля «Таврійська родина», проекты новых экспозиций работ геничан в Херсоне за всем этим чувствуется опытная и твердая рука влюбленного в свое дело человека.
Талант Мастера сверкнул экспозицией в Херсонском краеведческом музее сотней работ и лег на стол моего дома прекрасным фотоальбомом.
Художник и сын художника Слава Мошницкий. Его руками в Херсоне создается оригинальный музей современного искусства. Идея поражает своей кажущейся простотой и смелостью. Мошницкий сумел вырвать себя из узких рамок живописи и попытался объять необъятное. Живопись, фотография, видео… дерзкая попытка показать необычность этого синтеза, его непредсказуемость. Фигуранты уже зарекомендовавшие себя на родине и в Европе авторы, авангард и абстракционизм, новые формы и стили… И все это в частной квартире художника, переоборудованной под музей, на Площади Свободы.
Особняком стоит каховчанка Полина Райко художница-примитивистка, творческий взлет которой состоялся на закате ее жизни. Секрет пробуждения в человеке таланта тайна, которую дано постичь разве что Богу. Покупая краски на скудную пенсию и расписывая стены своего собственного домика, она и не предполагала, что мы будем гордиться ею. Перенесенные на металлические пластины работы художницы завораживают нежным звоном, когда к ним прикасается рука. Неожиданное сочетание цвета в плоскости картины и рожденного звука в чем-то перекликается с творчеством «музыкального» Чюрлениса… Мечта Мошницкого и его друзей организовать благотворительный фонд им. Полины Райко, задачей которого будет поддержка самобытных талантов из глубинки.
Завтра. …Сидим за дружеским чаем. Слава Мошницкий и его друг керамист Станислав Волезловский. Они знают генических художников не понаслышке, в частности нашего керамиста В. Шпака, хотят видеть их работы в выставочных залах Херсона. Непередаваемый колорит Азовского моря и творческая одержимость геничан влекут их к нашим берегам.
… Снова Площадь Свободы. Знакомая по Геническу картина: у памятника Ленину кучка людей, пришли послушать Наталью Витренко, свежую рекламу обанкротившихся идей. На «гремучий» вопрос из динамика: «Хотите ли вы стать колонией Америки?», хочется ответить: «Я еще подумаю».
Автобус «Херсон Геническ». Степи седой Таврии, по которым промчалась гражданская война, война всех против всех, унесшая три миллиона человеческих жизней и почти столько же обрекшая на изгнание.
За окном желтизна полей и голубизна неба цвета национального флага страны, где не бурлит межнациональная рознь, где не уничтожают своих граждан с помощью авиации и бронетехники…
Г. Струмпэ.
|